|
Сторінка психологаБоршош Надія ПетрівнаКваліфікація: спеціаліст ІІ категорії Стаж роботи: 8 років
Для допомоги дітям та їх батькам, що опинилися в складних життєвих ситуаціях, стали внутрішніми мігрантами чи свідками трагічних подій в зоні АТО звертайтеся на індивідуальну консультацію до практичного психолога Іршавського ДНЗ №1 Боршош Надії Петрівни тел. 2-21-88
Основна функція психолога в дитячому садку - супровід психологічного розвитку дітей, відстеження дітей з проблемами у розвитку та своєчасна рання допомога дітям і батькам. Основним методом роботи психолога є - спостереження за розвитком дитини на всіх вікових етапах, відстеження динаміки розвитку пізнавальної, емоційно-вольової, особистісної сфер дитини. При необхідності, психолог проводить індивідуальні чи групові заняття з дітьми, що мають розвиваючу спрямованість.
Основні види діяльності
Психодіагностика Корекційно-розвивальна робота Консультування Психологічна просвіта Психопрофілактика Організаційно-методична робота
Рекомендації батькам агресивної дитини
Щоб малюк вимовляв слова чітко, навчіть його ліпити фігурки з пластиліну. Розвиває мовлення і гімнастика для пальчиків. Якщо у вашого малюка проблеми з мовленням, у нього, як правило, і пальчики незграбні: він невпевнено тримає ложку, не вміє застібати ґудзики. До чого тут пальці ? Річ у тому, що головний мозок, пальці та артикуляційний апарат тісно пов’язані між собою. Тому, щоб навчити дитину вимовляти слова чітко, треба постаратися зробити її пальчики спритними. Як ?
Вправи для пальчиків
Пальчикові ігри допоможуть дітям:
Як правильно підготувати дитину раннього віку до вступу в дитячий садок?
1. Передусім слід організувати життя дитини в сім'ї відповідно до режиму дня, якого дотримуються в дошкільному навчальному закладі. 2. Готуючись до дитячого садка, докладно розкажіть малюку, що вдень він буде ходити до дитячого садка, а ввечері ви разом з ним будете займатися вдома цікавими справами. 3. Варто зацікавити сина чи доньку дитячим садком, викликати бажання йти туди. Для цього під час прогулянок покажіть будівлю дошкільного навчального закладу, ігрові майданчики; разом поспостерігайте за грою дітей, розкажіть про їхнє життя в садочку. Не можна дитину залякувати садком, погрожувати: «Не слухатимеш – віддам у садочок». Це викличе страх перед дошкільним закладом і, безумовно, погіршить стан дитини в період звикання до незнайомого оточення. Навпаки, слід викликати бажання в неї ходити до садка: «Якщо слухатимеш, не плакатимеш, то підеш у дитячий садок». Про вступ до садка треба говорити в сім'ї як про радісну, очікувану подію. 4. Ідучи будь-куди, завжди розповідайте малюкові, що буде, коли ви повернетесь, щоб у нього була впевненість в тому, що він потрібен вам! 5. Навчайте дитину вдома всіх необхідних навичок самообслуговування та взаємодії. Дитина значно легше пристосується до умов суспільного виховання, якщо в сім'ї вона оволодіє елементарними навичками самостійності. Іноді, прагнучи зекономити час, батьки поспішають самі вдягнути, нагодувати дитину, чим стримують формування в неї необхідних умінь. Так діти, звикнувши до надмірної опіки, у яслах почуваються безпорадними і самотніми. 6. Обираючи дитячий садок, звертайте увагу на вихователів. Чи хочете ви щодень приводити сюди свою дитину? Якщо так, робіть це впевнено. Щоб полегшити звикання, познайомте сина чи доньку з майбутнім вихователем, поговоріть з ним так, щоб дитина чула про те, що ваш малюк уже підріс і ходитиме до ясел, де про дітей піклується добра вихователька, яка гуляє і грається з ними. Слід викликати в дитини позитивні спогади про відвідування дошкільного закладу, бажання швидше підрости і піти в садочок.
Формування у дітей психологічної готовності до школи Вступ до школи – важливий момент у житті маленької особистості. Це зустріч із новим світом – загадковим, бажаним, цікавим і водночас непростим. Початок шкільного життя для дитини – пора великих надій і великих розчарувань, перших життєвих перемог і поразок. Для шестирічної дитини навчання в школі має бути джерелом позитивних емоцій, саме це допоможе дитині знайти своє місце серед однолітків, підтримати впевненість у собі й у власних силах. А найважливіше – у старшого дошкільника повинна бути сформована психологічна готовність до школи. Рекомендації батькам
Варто пам’ятати, що новий важливий період у житті краще починати з відчуття «Я можу робити ось це й це», ніж із відчуття «Я не вмію того, що вміють інші діти».
Активність і гіперактивність
Емоційне благополуччя дитини в родиніЕмоції в житті дитини Дошкільне дитинство – особливий період в розвитку дитини, коли розвиваються загальні здібності, необхідні кожній людині в будь-якому виді діяльності. Зараз діти стали менш чутливими до почуттів інших, вони не завжди можуть зрозуміти їх, не можуть висловити й усвідомити свій внутрішній стан і свій настрій, і часто виявляють його в різкій формі. Звідси і виникають труднощі в стосунках з однолітками та дорослими. Також збідніла емоційна сфера є причиною затримки розвитку інтелектуальної сфери. Діти менше цікавляться чимось новим, в їхніх іграх відсутня творчість, а деякі зовсім не вміють гратись. Емоції відіграють важливу роль в житті дитини. Виявляючись у поведінці, вони інформують дорослого про те, що дитині подобається, що дратує. По мірі того, як дитина росте, її емоційний світ стає різноманітнішим і багатшим.
До 3-х років емоційний розвиток дитини досягає такого рівня, що він може себе поводити зразково. Однак те, що діти здатні до так званої "хорошої поведінки”, ще не значить, що вона постійно буде такою. Для молодшого дошкільника характерними є різкі перепади настрою, адже його емоційний стан залежить від фізичного комфорту. Якщо чотирирічний малюк дуже втомився чи переніс повний напруження день, він цілком може себе поводити, як менша віком дитина. І це є сигналом для дорослого, що в даний момент йому потрібна допомога та підтримка. На настрій малюка 3-4 років починають впливати взаємостосунки з однолітками та дорослими. Він починає оцінювати поведінку оточуючих людей. До 4-5 років дитина стає більш витривалою фізично. Це стимулює розвиток психологічної витривалості. Знижується втомлюваність, фон настрою вирівнюється, стає більш стабільним, менш сприятливим до перепадів. В дітей старшого дошкільного віку почуття панують над всіма їх сторонами життя. Дитина 6 років може бути стриманою і приховати страх, агресію, сльози. Але лише тоді, коли це дуже потрібно. Найбільш сильним і важливим джерелом для хвилювань стають стосунки з іншими людьми – дорослими та дітьми. Потреба "бути хорошим” для оточуючих визначає поведінку дитини. Ця потреба визначає появу складних багатопланових почуттів: ревнощі, співчуття, заздрість. Процес розпізнавання і передачі емоцій є складним і потребує від дитини певних знань, певного рівня розвитку. Діти звертають увагу головним чином на вираз обличчя, не помічаючи пантоміміку (жести, постава). Старші дошкільники мають ще недостатні уявлення про емоційні стани людини і їх прояви. Емоції не розвиваються самі по собі. Змінюються установки особистості, її відношення до світу, і разом з ними формуються і змінюються емоції. Виховання через емоційні впливи – дуже тонкий процес. Основним завданням його є не пригнічення та викорінення емоцій, а правильне керування ними.
Створюємо емоційне благополуччя дітей Шановні батьки! Виростити психічно здорову та емоційно стійку дитину Вам допоможуть наступні рекомендації
|