Виховуємо дітей здоровими
Усі батьки хочуть бачити свого малюка здоровим, веселим, добре фізично розвиненим. Рухи надають всебічний вплив на організм людини, і цей вплив незмірно вище для зростаючого і розвиваючегося дитячого організму. Інтенсивна робота великої кількості м'язів при виконанні рухів пред'являє високі вимоги до основних функціональних систем організму і в той же час надає на них тренуючий вплив. Під впливом рухів поліпшується функція серцево - судинної і дихальної систем, зміцнюється опрно руховий апарат, регулюється діяльність нервової системи і ряду інших фізіологічних процесів.
При активних рухах, особливо циклічних, дихання поглиблюється, поліпшується легенева вентиляція. Активні рухи підвищують стійкість дитини до захворювань, викликають мобілізацію захисних сил організму, підвищують діяльність лейкоцитів. І навпаки, недолік руху (гіподинамія) викликає зміни центральної нервової та ендокринної систем, які можуть призвести до емоційної напруженості і нестійкості, до порушення обміну речовин в організмі, до зниження працездатності організму.
Фізичні вправи сприяють розвитку у дітей розумових здібностей, сприйняття, мислення. Уваги, просторових і часових уявлень. Під час виконання рухів дітьми, вихователь активно формує у них морально - вольові якості, цілеспрямованість, наполегливість, витримку, сміливість. Особливо важливо підтримувати в дітях бажання та вміння долати перешкоди (оббігти, перестрибнути). При рухах збагачується емоційний стан дітей. Вони відчувають почуття радості, піднесення від виявленої енергії при оволодінні руховими діями, від розкутості і свободи їх виконання. Для різнобічного розвитку функцій організму особливу цінність набуває поєднання різноманітних видів рухів. Дослідженнями доведено вплив різноманітних фізичних вправ на становлення і розвиток мовлення дитини в період формування у нього другої сигнальної системи. У силу великої наслідувальності дітей дошкільного віку велика роль постійного прикладу оточуючих його дорослих-батьків, вихователів, старших братів і сестер - для підтримки прагнення займатися фізичними вправами щоденно, зарядкою, загартовуванням. Приклад дорослого найкраще сприймається ними у спільній діяльності, наприклад при катанні та киданні м'яча старшому, пролезание в обруч, який тримає мама. Спираючись на такі виникли інтереси, дорослі повинні прагнути їх закріпити - своїм позитивним ставленням, справедливою оцінкою порушити у дитини бажання фізичного вдосконалення.
Корисно поєднувати в іграх і вправах активних і пасивних дітей. Робити це треба тактовно. Сильному дитині можна запропонувати навчити слабкого, а дитина сама може вибрати з ким йому позайматися. При об'єднанні дітей з різним рівнем розвитку рухових вмінь можливо взаємний вплив, підтягування відстаючого до рівня сильного.
.jpg)
Режим дня для дітей передбачає їх різноманітну діяльність протягом усього дня. При цьому вихователі враховують інтереси, потреби, вік, стан здоров′я дитини, пору року.
Особливу увагу в режимі дня ми приділяємо проведенню гартування,
що сприяє зміцненню здоров′я.
Спортивне свято "Веселі старти"
Уся навчально-виховна робота з фізичного виховання дітей раннього та дошкільного віку здійснюється з урахуванням стану здоров’я, самопочуття, рівня фізичного та психічного розвитку і підготовленості дітей, родинних побажань і пропозицій. Фізичне виховання в ДНЗ проводиться шляхом проведення з обов’язкових занять відповідно до розкладу та режиму, виконання фізкультурно-оздоровчих заходів. Сумарний обсяг рухової активності, що здійснюється дітьми у процесі щоденної життєдіяльності, базується на їх індивідуальних можливостях та задовольняє їх біологічну потребу в рухах.
Вся ця робота ведеться відповідно до Інструктивно-методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України щодо організації фізкультурно-оздоровчої роботи в ДНЗ від 27.08.2004р. № 1/9-438, методичного листа МОН України «Організація та зміст навчально-виховного процесу в ДНЗ», від 06.06.2005р. №1/9-306, Положення про організацію фізичного виховання і масового спорту в дошкільних закладах України, затвердженим наказом МОН України від 02.08.2005р. №458, відповідних заходів програми «Українське дошкілля» та «Впевнений старт».
Здійснюється педагогічна оцінка організації рухового режиму, змісту, методики проведення в режимі дня різних форм роботи з фізичного виховання.
В ДНЗ проводиться моніторинг фізичного розвитку вихованців:
- оцінка впливу різних фізкультурно-організаційних заходів на дитячий організм та ступеня фізичних і психічних навантажень на дитину – візуальна оцінка зовнішніх ознак втоми, підрахунок частоти дихання та пульсу;
- контроль за реакціями дітей на загартування, особливо ослаблених та з особливими потребами; 
- узагальнення даних про стан здоров’я та змісту показників захворюваності.
Ведеться контроль за санітарно-гігієнічними умовами:
- утримання місць для занять – групових кімнат, фізкультурних осередків у групах, фізкультурного і музичного залів, фізкультурного та ігрового майданчиків;
- стану фізкультурного обладнання та інвентарю в приміщеннях і на майданчиках;
- стану одягу та взуття дітей для прогулянок, різних форм роботи з фізичного виховання.
Рухова активність дітей протягом дня
Педагоги ДНЗ повинні спонукати дітей до рухливої діяльності, повсякчас регулювати їхню активність, та завжди схвалювати прояви самостійності, вольових зусиль. Важливо при цьому враховувати руховий досвід кожного малюка окремо, рівень рухливості, притаманній їй темп, здібності та природні можливості.
Обсяг рухової активності у межах активного режиму становить до трьох годин для дітей раннього віку, три – чотири години для дітей молодшого дошкільного віку та чотири – п’ять годин для дітей старшого віку. Прогулянки є важливим складником життєдіяльності всіх дітей. Неодмінна умова для їх проведення це збалансування вихователями програмних вимог з бажаннями дітлахів. Зміст роботи на прогулянках залежить від кількох складових: освітніх завдань, погоди, настрою дітей, загальної атмосфери в групі тощо.
Тривалість фізичних вправ на прогулянках становить: для дітей раннього віку двадцять – тридцять п’ять хвилин, молодшого віку – тридцять п’ять - сорок п’ять хвилин, дітей старшого віку – сорок п’ять - шістдесят хвилин. Знижувати рухову активність потрібно наприкінці прогулянки (за десять – п'ятнадцять хвилин) до її закінчення, для забезпечення спокійного переходу до іншого режиму.
Враховуючи величезну роль ігрової діяльності в зростанні особистості дитини, під час організації рухового режиму значне місце відводиться рухливим іграм. Добираючи їх треба враховувати такі чинники: вік дітей, місце ігор протягом дня, погодні та природні умови, пора року, наявність необхідного інвентарю та обладнання.
Як завжди до різних форм роботи (свят, занять, походів, розваг тощо) включаються рухливі ігри після попереднього їх розучування.
Проводять її щодня в усіх вікових групах – одну - дві гри, під час ранкового прийому дітей, дві – три гри - на прогулянках та одна дві гри - увечері . Всього на протязі дня проводять п’ять - сім рухливих ігор, а влітку – сім – вісім.
Протягом дня слід змінювати види рухливих ігор: ігри змагального типу, сюжетні та безсюжетні, спортивні ігри: (футбол, баскетбол, городки, настільний теніс, бадмінтон,хокей ) та різноманітні спортивні вправи: ( катання на санчатах та ковзанах, ізда на велосипеді, ходьба на лижах). Забавних ігор: (кільцекид, серсо, кеглі) тощо. Навчання елементів усіх цих спортивних ігор та вправ здійснюється на планових заняттях з фізичної культури, а закріплюється – на прогулянках.
Проведення фізичних вправ на прогулянках це оди із основних засобів для фізичного розвитку дітей. Завдяки їм формуються і закріплюються навички життєво – важливих рухів: (бігу, стрибків, ходьби, лазіння, метання тощо), тренуються фізичні якості: (швидкість, спритність, витривалість, сила, гнучкість, координація рухів).
В різноманітних організаційних формах (ранкова гімнастика, рухливі ігри, заняття з фізкультури) - також широко використовуються фізичні вправи. Також проводяться походи з дітьми за межідитячого закладу, (починаючи з молодшого дошкільного віку). Вихователі ретельно готуються до їх проведення: та продумують маршрут руху, спосіб пересування, вивчати місця зупинок та відпочинку, враховуючи при цьому природні умови ( наявність гірок, струмочків, повалених дерев тощо) До місця призначення діти зазвичай ідуть вільно, групуючись за своїм бажанням; шикування парами потрібно тільки при переходах доріг, вулиць.
Тривалість походу в один бік як правило встановлюється таким чином: для дітей четвертого року життя п'ятнадцять – двадцять хвилин, п’ятого – двадцять – двадцять п’ять хвилин, шостого року життя – двадцять п’ять – тридцять хвилин. Під час походів для дітей пропонують вправи з основних рухів, рухливі ігри в яких використовують дрібні фізкультурні знаряддя, та природні умови, а також проводяться спостереження в природі та навколишньому оточенні, короткі розповіді про екологію та краєзнавство, бесіди, дидактичні ігри тощо. Також проводяться прогулянки та екскурсії, вони посідають окреме місце в освітньому процесі, як форми знайомства дітей з соціальним, природним та предметним довкіллям, тому підміняти ними походи за межі дошкільного закладу не рекомендується. Основною метою дитячого туризму в умовах ДНЗ є оздоровлення, оптимізація рухового режиму, запобігання гіподинамії та вдосконалення рухових навичок.
Фізкультурні свята як правило, проводяться 2-3 рази на рік, починаючи з молодшого віку, тривалість таких заходів становить - сорок п’ятдесят хвилин для дітей молодшого віку, п’ятдесят – шістдесят хвилин для дітей старшого віку. Такі свята організовують в будь-який час в фізкультурній чи музичній залі, на дитячому майданчику тощо. Якщо ж свято проводиться у приміщенні, треба подбати про здійснення в цей день прогулянки на відкритому повітрі.
Найважливіша мета таких заходів це забезпечення активної рухової діяльності усіх дітей, участі кожного з них та створення піднесеного настрою. Дуже важливо не перетворювати його на видовище для дорослих і не відлучати від участі дітей, які з певних причин пропустили підготовку до нього, а також невпевнених та малоактивних дітей.
За час підготовки до фізкультурного свята потрібно розробити сценарій, оформити місце проведення, підготувати атрибутику, музичний супровід, костюми,нагороди, призи тощо. В сценарію особлива увага приділяється цікавим сюрпризним моментам, показовим номерам, підбиттю підсумків, врученню подарунків і призів, а також церемонії урочистого відкриття та закриття свята.
Готувати дітей до свята необхідно заздалегідь, впродовж усього освітнього процесу (під час заняття з фізкультури, ранкової гімнастики, на музичних, самостійної рухової діяльності, ігор, індивідуальної роботи тощо). Неприпустимо проводити масові репетиції повного ходу свята.
Фізкультурні розваги починають проводитися із раннього віку (третій вік життя) один – два рази на місяць, як правило у другій половині дня. Тривалість таких заходів теж ділиться по віковим групам: п’ятнадцять – двадцять хвилин для дітей раннього віку, двадцять – тридцять п’ять хвилин – молодшого та тридцять п’ять – сорок хвилин – для дітей старшого віку. Місцем їхнього проведення обирається музична або фізкультурна зала, фізкультурний або ігровий майданчик, групова кімната, паркова або лісова галявина, берег водоймища. В розвазі обов’язковим є участь кожної дитини. Для забезпечення оптимальних фізичних, психічних, та емоційних навантажень, проводиться раціональне чергування ігор з різним навантаженням, масових – з іграми підгруп, колективних, індивідуальних (атракціони, конкурси). Для дітей старшого віку у фізкультурних розвагах можуть переважати конкурси, естафети, вправи та ігри спортивного характеру.
Організовуються дні здоров’я. Приблизно один раз на місяць, починаючи з дітей третього року життя. Вони насичені різноманітними формами: лікувально – профілактичні та гартувальні процедури, фізкультурні свята та розваги, рухливі ігри, заняття з фізкультури, дитячий туризм та самостійнарухова діяльність. Проводяться вони як правило на свіжому повітрі. У дні здоровя освітня робота пов’язується з темами зорового способу життя та власне здоров’я (читання художньої літератури, бесіди, трудова, ігрова, пізнавальна там самостійна художня діяльності). Програма дня здоров’я передбачає заходи націлені як для всього дошкільного закладу так і на кожну вікову групу окремо.
Також організовуються тижні фізкультури, програма яких розрахована на декілька днів та проводиться з розрахунком на декілька днів.
Самостійна рухова діяльність проводиться з дітьми кожного дня під час ранкового прийому дітей, денної і вечірньої прогулянок. Вона може проводитися як на майданчику так і у приміщенні.
При організації самостійної рухової діяльності, враховують фізичний розвиток, індивідуальні особливості, та функціональні можливості кожної дитини. Неодмінні умови для проведення це попередня систематична робота з дітьми, мета якої – формування необхідного рухового досвіду, врахування рівня обізнаності про техніку виконання рухів, ігор, формування у неї необхідного рухового досвіду рівня фізичної підготовки та взаємодії між учасниками заходу.
Індивідуальна робота з фіз. виховання проводиться у вільний час групами або індивідуально, як правило у відведений час для самостійної діяльності дітей. Мета роботи – поглиблене ознайомлення та розучування навичок її виконання, усунення будь яких відставань у розвитку фізичних якостей.
Що потрібно врахувати батькам обираючи вид спорту для своєї дитини
Незважаючи на важливість і потрібність спорту в житті дитини , тут є і свої ризики.
Крім цього, враховуйте і особисті побажання дитини. Навіть якщо ви мрієте бачити своє чадо зіркою хокею або фігурного катання, а сама дитина зацікавлений тільки в тенісі, не потрібно змушувати його, інакше ніяких особливих успіхів ви не побачите. Дитина повинна займатися тим, що приносить йому задоволення, адже "обязаловки" вистачає і в школі.
Як і в будь-якому іншому занятті, у дитини повинна бути мета. Однак, навряд чи має сенс готувати дитину до якихось великих звершень, якщо вас цікавить виключно всебічний розвиток, і ви не бачите особливих здібностей вашого чада до спорту. Достатнім результатом буде високий імунітет, гнучкість, витривалість і дисциплінованість, які виробляються при регулярних заняттях будь-яким видом спорту.
Що вибрати?
Видів спорту, які були б корисні дітям , безліч. Вважається, що чим раніше ви віддасте дитину в секцію, тим легше він адаптується і тим більших успіхів досягне. Якщо ваша дитина любить грати в ігри для багатьох людей, підходить по здоров'ю і фізичному розвитку, то ви можете познайомити його з футболом, баскетболом, волейболом чи хокеєм.
Якщо у вашої дитини слабкі м'язи, проблеми з хребтом і відсутність інтерес до командних видів спорту, то плавання буде йому найбільш корисно. Воно допоможе скоректувати сколіоз, сформувати фігуру і заспокоїти нерви.
Для дітей, які люблять тварин і гірше йдуть на контакт з людьми, ідеально підійде кінна секція. Спілкування з цими тваринами благотворно впливає на психіку, а регулярні заняття в кінній секції благотворно впливають на всі найважливіші функції організму. Зараз саме в кінних секціях займаються і успішно лікуються діти навіть з серйозними захворюваннями.
Якщо дитину часто ображають в школі, але при цьому його здоров'я дозволяє займатися активними і силовими видами спорту, то прекрасним виходом буде секція боксу або боротьби, які зараз дуже популярні. У ці секції ходять не тільки хлопчики, але й дівчатка, тому у багатьох дітей є шанс навчитися захищатися від нападок.
Найнебезпечніший вид спорт - легка атлетика. Це постійні розтягування і вивихи, ризик розвитку плоскостопості, але навряд чи якийсь інший вид спорту дозволяє так гармонійно розвивати організм. Якщо ви впевнені у здоров'ї та витривалості своєї дитини, якщо його енергія вимагає виходу, то саме легка атлетика може його захопити і дозволить домогтися значних результатів.
Спорт для дітей, безумовно, важливий. Одних занять фізичною культурою в школі недостатньо, щоб дитина виросла здоровою і сильною, але додаткові заняття в будь-якій спортивній секції дадуть дитині можливість вирішити багато проблем. У першу чергу, дитина навчиться координувати свої рухи, легше буде переносити навіть розумові навантаження, його нервова система буде менш сприйнятлива до подразнення, а імунна до вірусів. Тому дитина легше засвоїть і шкільну програму, і менше занять пропустить через хворобу. Важливо лише індивідуально підходити до вибору секції, орієнтуючись не на моду і власні бажання, а на можливості і бажання вашої дитини.
Фізичним вправам і рухливим іграм у дошкільному закладі відводиться достатній час в режимі дня:
- Ранкова гімнастика - 25 - 30 хвилин;
- Фізкультурні хвилинки - 2 - 3 хвилини;
- Фізкультурні заняття - 15 - 30 хвилин;
- Рухливі ігри та спортивні вправи - 20 - 30 хвилин;
- Фізкультурні дозвілля (2 рази на місяць) - 20 - 30 хвилин;
- Фізкультурні свята (2-3 рази на рік) - 30 - 90 хвилин;
Виховуючи у дітей потребу щодня рухатися, виконувати фізичні вправи з ранніх років, можна закласти міцні основи доброго здоров'я, гармонійного розвитку дитини.
КОРЕКЦІЙНО-ЛІКУВАЛЬНА ФІЗКУЛЬТУРА В ДОШКІЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ
З перших днів приходу у дитячий садок дітей потрібно привчати до правильної постави. Дитина з правильною поставою корпус і голову тримає прямо, плечі злегка відведені назад, живіт підтягнутий. Постава, головним чином, визначається збоку. При цьому звертають увагу на положення голови, плечового пояса, конфігурацію грудної клітини, живота, спини, положення ніг, їхню форму, особливо на асиметричну деформацію та плоскостопість. Лікувально-корекційна гімнастика – кращий засіб для виправлення порушень постави. Спеціальні вправи сприяють випрямленню хребта і збільшенню його рухливості, розширенню грудної клітини, зміцненню м’язів плечового пояса і тулуба. Такі вправи включаються у ранкову гімнастику і в заняття корекційно-лікувальної фізкультури, поєднуються із загально розвиваючими вправами. Крім того, в перервах між заняттями з математики, малювання, ліплення діти виконують по 2-3 вправи 2 рази на день. Ці вправи необхідно поєднувати із загальнооздоровчими заходами – загартуванням, перебуванням на свіжому повітрі.
Корекційна гімнастика при кіфозі ( сутулості )
1. Вправа в присіді ( дитина повільно присідає, ковзаючи спиною по стінці).
2. Підтягування, піднімаючись на носки.
3. Нахили корпуса вперед з прогинанням спини.
4. Вправа «Ластівка» ( лежачи на животі, руки вздовж тулуба, відірвати ноги від підлоги).
5. Вправа «Човник» ( лежачи на животі, руки відвести назад, ноги відірвати від підлоги, погойдатися на животі).
6. Вправа «Рибка» ( лежачи на животі, руки в замок ззаду, відірвати ноги від підлоги).
7. Стоячи на колінах, руки ззаду в замок, відводити руки назад до зведення лопаток.
8. Лежачи на животі, руки зігнуті в ліктях під підборіддям, підніматись на руках.
Щоб виробити правильну поставу, діти повинні відмовитись від ряду шкідливих звичок: не ходити з опущеною головою, не спати на одному боці, згорнувшись калачиком, не сидіти, низько схилившись над столом. Дітям, які мають сутулість, не рекомендується їздити на велосипеді. Бажані й корисні для них плавання, катання на ковзанах, лижах.
Корекційна гімнастика при сколіозі( боковому викривленні хребта)
1. Підтягування рук вгору, пальці в замок.
2. Нахили вперед з прогнутою спиною.
3. Присідання з прямою спиною.
4. Вправа «Човник» ( лежачи на животі, руки відвести назад, ноги відірвати від підлоги, погойдатися на животі).
5. Вправа «Велосипед» ( лежачи на спині, імітувати їзду на велосипеді).
6. Вправа «Кішка» ( дитина, стоячи на колінах і спираючись на руки, вигинає спину дугою).
7. Вис на гімнастичній драбині обличчям до стінки.
8. Лежачи на животі, витягуватись, тримаючись за гімнастичну драбину.
9. Потягування, лежачи на спині та животі.
10. Вправа «Маятник» ( погойдування тулуба ліворуч, праворуч).
11. Сидячи у позі «лотос» дотягнутися правим ліктем до лівого коліна і навпаки.
12. Лежачи на спині, розвести руки по підлозі, утворивши коло.
Потрібно наполегливо долати шкідливі звички дітей: стояти, спираючись на одну ногу, спати на одному боці, на високій подушці, носити портфель, сумку в одній руці, сидіти за столом, нахилившись в один бік. Таким дітям не рекомендується їздити на велосипеді, грати в ігри, які потребують тривалого стояння на одній нозі. Для них корисні плавання, веслування, катання на ковзанах, лижах.
Корекційна гімнастика при лордозі ( сідлоподібна спина )
Спеціальні вправи при лордозі потрібні тільки хворим дітям. Корисні також плавання, веслування, катання на ковзанах та лижах.
1. Підтягування рук вгору.
2. Нахили вперед з захопленням руками гомілковостопних суглобів ( руки, ноги прямі).
3. Вправа «Велосипед» ( лежачи на спині, імітувати їзду на велосипеді).
4. Навперемінне згинання ніг в колінах з підтягуванням до голови.
5. Лежачи на спині, руки за голову, піднімати прямі ноги вгору.
6. Вис на гімнастичній драбині обличчям до стінки.
7. Лежачи на спині, руки зігнуті в ліктях на рівні грудей, підніматись на лікті, голову опустивши вниз.
Корекційна гімнастика при плоскостопості
При плоскостопості склепіння стопи надміру сплощене, опущене і в деяких випадках торкається підлоги, вся стопа видовжена, у середній частині розширена. Діти, у яких плоскостопість, швидко стомлюються при ходьбі, стоянні, часто відчувають біль у м’язах стопи і гомілки, нерідко у них виробляється неправильна постава і може виникнути викривлення не тільки ніг, а й хребта.
Своєчасне застосування спеціальної гімнастики для зміцнення м’язів склепіння стопи має важливе профілактичне значення. Ретельно дібрані вправи надають склепінню стопи правильного положення і сприяють загальному зміцненню нижніх кінцівок. Корекційні гімнастичні вправи виконують вранці і в другу половину дня після сну. Крім спеціальних вправ, при плоскостопості рекомендуються різні види лазіння (по гімнастичній стінці, драбині, канату), балансування, катання на лижах. Корисно робити на ніч прохолодні ванни для ніг ( + 16-20 *).
В окремих випадках використовують масаж стоп і гомілок. Взуття повинно бути на невисокому каблуку.
1. Колові обертання стоп.
2. Згинання, розгинання стоп.
3. Захоплення дрібних предметів пальцями ніг.
4. Ходьба та присідання на носках.
5. Кочення стопами палиці (поперек).
6. Ходьба по палиці «ялинкою».
7. Стійка та ходьба на зовнішніх сторонах стопи.
8. Бокові повороти стоп.
9. Ходьба на носках та п’ятках.
10. Стрибки на носках, просуваючись вперед.
11. Стрибки зі скакалкою.
В дошкільному навчальному
Заняття розглядають як цілеспрямовану та унікальну форму організованої навчально – пізнавальної діяльності з фізкультури та подальшого формування основ здорового способу життя. Як правило вони дають змогу систематичного та послідовного закріплювання та удосконалення рухових вмінь та навичок, розвивають фізичні якості, дають дітям соціальні знання та прищеплюють потребу в повсякденних заняттях фізкультурою,оптимізують рухову діяльність.
Проведення організованого навчання у формі заняття з фізкультури, починається з третього року життя. Тривалість таких занять складають: п'ятнадцять – двадцять хвилин - для дітей раннього віку, двадцять – тридцять хвилин - молодшого та тридцять – сорок хвилин - для дітей старшого віку. Заняття діляться на частини: вступна, підготовча, основна та заключна. Тривалість їх проведення не постійна, вона змінюється залежно від освітніх завдань та умов проведення занять.
Обов’язковими умовами для проведення таких занять є провітрювання приміщень, вологе прибирання зали, завчасна підготовка фізкультурного інвентарю та обладнання. Вони мають бути естетично оформленими, приваблюваними, безпечними у використанні та відповідати віку дітей за розмірами, вагою тощо. Взуття та одяг дітей повинні добиратися з урахуванням пори року та місця проведення занять.
За показниками освітнього завдання, співвідношення нового і знайомого програмного матеріалу заняття з фізкультури поділяються на:
- мішані (надання нового рухового матеріалу та закріплення раніше набутих навичок; співвідношення нового та знайомого матеріалу складає три до одного або чотири до оного);
- заняття націлені на закріплення та удосконалення рухових вмінь і навичок, тренувальні (проводяться у разі потреби в кінці місяця або кварталу, півріччя для перевірки рівня сформованості рухових умінь та навичок , спеціальних знань, розвитку фізичних якостей).
За методикою проведення і за змістом рухові завдання розрізняють:
- інтегровані, або комплексні, мішані (включають загально розвивальні, стройові вправи, рухливі ігри та інші фізичні вправи; проводяться в комплексі з використанням практичних, словесних, наочних методів і прийомів навчання в залежності від віку дітей);
- сюжетні (як правило, будуються за типовою структурою, але у формі «рухової розповіді», де всі завдання пов’язані одним спільним сюжетом і виконуються цікавими ігровими ситуаціями, імітаціями тощо);
- ігрові (всі завдання розв’язуються тільки з допомогою ігор, в кількості три п’ять: спочатку проводяться одна – дві гри малої та середньої рухливості, потім одна – дві гри великої рухливості, та на закінчення – одна малорухлива гра; ігри добираються таким чином, щоб за руховим змістом вони відповідали всім структурним частинам типового заняття; проводяться для закріплення набутих рухових навичок або з контрольною метою);
- домінантні: (ігри, акцентовані для реалізації певних освітніх завдань, застосування певних засобів фізичного розвитку. Наприклад: заняття на оволодіння елементами спортивної гри чи вправи, на розвиток швидкісно – силових якостей або заняття з використанням певного виду фізкультурного інвентарю та обладнання тощо).
Фізкультурні заняття проводяться щоденно:
- двічі на тиждень у відведений для цього період часу на майданчику або в фізкультурній залі (в залежності від погоди у весняно - літній час)
- в інші дні проводиться по два заняття з фізичними вправами на свіжому повітрі під час прогулянок (при сприятливій погоді в усі пори року) та один раз на тиждень, для організації елементарного дитячого туризму, проводиться похід за межі ДНЗ ( за відповідних природних умов)
Заняття на свіжому повітрі проводиться вихователем групи або інструктором з фізичної культури з допомогою вихователя. До іх проведення можливо залучати музичного керівника та помічника вихователя. Ці заняття мають таку ж тривалість як і заняття у залі, проте якщо вони проводяться на оволодіння елементами спортивних ігор чи вправ -тривалість можливо дещо збільшити (до п’яти хвилин). Так як ці заняття проводяться у період прогулянок, то їх треба організовувати під кінець заходу, щоб не допустити переохолодження організму після фізичних навантажень; у теплу погоду такі заняття розпочинають через десять п'ятнадцять хвилин після виходу на майданчик, після адаптування організму до нових умов.
Особливу увагу педагогів та медичного персоналу потрібно звернути на забезпечення оптимальних загальних навантажень на дітей . Загальні навантаження визначаються сукупністю фізичних, психічних та емоційних показників дітей під час проведення заняття з фізкультури. Фізичне навантаження – визначається величиною впливу фізичних вправ, які виконуються під час занять на функціональну діяльність усіх органів дитини. Пік таких навантажень повинен припадати в час проведення рухливих ігор в основній частині занять.
Для регулювання величини фізичних навантажень до змісту занять можна включати вправи різної складності , змінювати кількість амплітуду та темп. Важливо стежити за ступенем напруження м’язів при виконанні вправ, регулювати час їх проведення та пауз між ними.
Психічні навантаження – це показник впливу фізичних вправ під час занять на психіку дитини (увагу, мислення, пам'ять, уяву, сприймання, волю тощо). Найбільше психічне навантаження повинно припадати на початок основної частини занять, при розучуванні нових чи виконанні найбільш складних за технікою вправ з основних рухів. Регулюванню рівня психічних навантажень, запобіганню перевантажень дитячої пам’яті, мислення уваги та сприймання допомагають раціональне поєднання знайомого та нового матеріалів, зміна або оновлення обстановки середовища, обладнання, атрибутів та інвентарю, активізація пізнавальної та розумової діяльності дітей.
Емоційні навантаження визначають величиною пливу фізичних вправ на емоційний стан дитини. Максимальне емоційне навантаження як правило припадає на рухливі ігри в основній частині занять. Регулювати емоційне навантаження у ході занять допоможуть бадьорий, діловий та при цьому доброзичливий тон педагога, заохочення дітей до вправ, естетично оформлені різноманітні посібники, музичний супровід певної частини заняття, улюблені ігри та вправи дітей.
Оптимальне поєднання всіх навантажень дозволяє забезпечити високу працездатність дитячого організму і не викликає його перевтоми. За помірної втоми активізуються відновлювальні процеси в організмі, пожвавлюється темп та поліпшуються показники фізичного розвитку.
Вихователі мають стежити за зовнішніми ознаками реакції дітей на загальні навантаження: колір обличчя, шкіри, спітнілість чола, щік, спини, спосіб і ритмічність дихання ( через рот або ніс, наявність задишки), стан постанови, якість виконання вправ,дисципліна, рівень інтересу та уваги дитини, млявість чи надмірна рухливість. При появі ознак перевтоми або передвчасної втоми слід негайно вжити заходів щодо їх запобігання ( внести зміни у зміст, методику проведення заняття з фізкультури, дозування вправ, додати паузи для відпочинку тощо. Основний показник реакції організму на навантаження це частота пульсу. Проводячи заміри у дітей слід враховувати динаміку зміни його частоти: упродовж основної частини вона зростає на десять п'ятнадцять відсотків, підготовчої частини – на двадцять – двадцять п’ять відсотків, а під кінець основної - зростає на шістдесят – вісімдесят відсотків. Потім знижується і повертається до норми по закінченню заключної частині занять.
З регулюванням навантажень пов’язані загальна та моторна щільність фізичних занять. Загальна щільність заняття – це є відношення педагогічно – виправданого відрізку часу до часу всього заняття. Педагогічно – виправданим часом називається час, відведений вихователем для пояснення та показу дій, зауважень, заохочень, оцінки та допоміжні дії: ( шикування дітей, роздача та збирання атрибутів, установка й прибирання обладнання), безпосереднє виконання дітьми вправ тощо. Час витрачений на розмови з колегами, недоцільне повчання та пояснення, довготривалі бесіди, різноманітний аналіз дій і поведінки дітей, надмірне очікування вихованцями своєї черги в період виконання вправ, підготовці місця занятть, обладнання й інвентарю є педагогічно недоцільним і при визначенні загальної щільності занять не враховується. Тому слід звернути увагу на моменти правильної організації та проведення занять, ретельно продумувати, щоб час занять був якомога педагогічно - виправданим, а загальна щільність наближалася до 100 відсотків.
Моторна щільність розглядається як відношення певного відрізку часу, проведеному дітьми у русі, до загальної тривалості заняття. Визначається методом індивідуального хронометражу, має такі вікові норми: для дітей четвертого року життя – п’ятдесят п’ять – шістдесят п’ять відсотків, п’ятого року життя – шістдесят – сімдесят відсотків, шостого року життя – шістдесят п’ять – сімдесят п’ять відсотків, для сьомого року – сімдесят – вісімдесят відсотків. Показники можуть коливатися в означених межах та залежать від ряду чинників: типу занять, складності рухів, ступеня їх засвоєння, рівня загальної підготовки та організованості дітей та ін.. Існують різні шляхи для регулювання моторної щільності занять:
- правильний вибір способу організації дітей для виконання вправ та доцільне поєднання способів організації дітей для виконання рухів впродовж заняття;
- поєднання вправ основних рухів в комплекси;
- заповнення пауз в час очікування вихованцями своєї черги, або при зміні обладнання простими руховими вправами, які не потребують контролю вихователя;
розміщення і максимальне використання на заняттях великого і дрібного обладнання;
- забезпечення кількості інвентарю та посібників, використання універсального обладнання для одночасного виконання дітьми різних рухів;
- педагогічно – виправдане застосування словесних і наочних прийомів;
- музикальний супровід при виконанні рухів;
Як же правильно провести заняття з фізкультури на свіжому повітрі
Заняття за межами приміщення дитячого садочку – завжди викликає у дітей велике задоволення, адже вони дають можливість вийти зі стін приміщень на широкий простір, де так багато нового, а ще й незвіданого. Крім того такі заняття мають значний здоров’язбережувальний ефект. А заняття які організовані правильно на свіжому повітрі забезпечують високу моторну щільність дітей (80 – 90%).
Організація фізкультури на свіжому повітрі, як правило, залежить від пори року, погоди, вікових та індивідуальних особливостей дітей тощо.
У теплу пору заняття з фізкультури проводиться через 15 – 20 хвилин після початку прогуляки (рухова активність повинна починатися після адаптації організму до наявних погодних умов). У холодний період такі заняття доцільно проволити наприкінці прогулянки , щоб по закінченні діти швидко зайшли в приміщення.
Не сприятливі погодні умови можуть негативно впливати на працездатність і загальний стан дітей, тому в спекотну погоду не треба пропонувати дітям виконання складних рухів, бажано зменшувати кількість пробіжок. За умов високої вологості повітря потрібно добирати вправи, стимулюючі активність дітей. Як що надворі похмуро і хмарно, краще проводити сюжетні ігри та вправи, які викликають емоційний підйом дітей.
Структура заняття з фізкультури на свіжому повітрі.
І Підготовча частина:
Мета: активізувати увагу дітей, забезпечити фізіологічну та психологічну підготовку дитячого організму до виконання основних фізичних навантажень, розвитку швидкості реакції, формувати і закріпити навички різних видів ходьби та бігу.
Вправи підготовчої частини:
- Шикування в шеренгу (в холодну погоду не проводити)
- Різні види ходьби у поєднання з 3 – 6 дихальними вправами.
- Повільний біг (2 – 4 хвилини).
- Ходьба поєднана з вправами відновлюючими дихання.
- Перешиковування для виконання загально розвиваючих вправ (5 – 7 впр.)
- Перешиковування в колону.
- Біг у середньому темпі ( 2хв.).
- Ходьба поєднана з вправами на відновлюючими дихання.
ІІ Основна частина
Мета: навчання з подальшим вдосконаленням основних рухів, та розвиток фізичних характеристик дітей.
Вправи основної частини:
- Виконання одного із основних рухів (новий або складний за фізичним навантаженням чи координацією).
- Біг у середньому темпі (2 хвилини-.)
- Виконання різних, відомих дітям основних рухів ( 2– 3 рухи).
- Біг повільним темпом (2 – 3 хвилини)
- Гра з великою рухливістю (естафета)
ІІІ Заключна частина
Мета: забезпечити поступовий перехід дітей від збудженого стану до спокійного.
Вправи заключної частини:
- Повільний біг (1 – 1,5 хвилини).
- Ходьба.
- Виконання кількох вправ дихання
Заняття на майданчику повинно проводитися рухливими іграми з різноманітними основними рухами (заняття ігрового типу)
Памятаймо! Заняття з фізкультури на свіжому повітрі має тренувальний та оздоровчий ефект тільки за умов дотримування вимог: планування фізичних вправ, врахування кліматичних умов та пори року, використання фізкультурного обладнання, дотримування вимог до взуття та одягу.
Робота ДНЗ в цілому спрямовується на підтримку, збереження і розвиток здорового способу життя дітей, правильної його мотивації . З огляду на це, дітей ознайомлюють з поняттям про гігієну діяльності, гігієну тіла, зовнішності, основні органи, а також про статеву індетифікацію та розвиток організму. При цьому треба дотримуватися принципів послідовності, систематизації та індивідуального підходу. Ця важлива робота проводиться в процесі всього часу перебування дітей у дошкільному навчальному закладі. І як показує досвід, заняття з фізкультури займає важливе місце у всьому виховному процесі дитячого закладу.
