Доктор радить, консультує, інформує

 

 "ЗДОРОВ`Я  - НЕ ВСЕ, АЛЕ БЕЗ ЗДОРОВ`Я - НІЧОГО" Сократ.

Під здоровим способом життя розуміється оптимальний режим роботи і відпочинку, збалансоване харчування, достатня рухова активність, дотримання правил особистої гігієни, загартування, відсутність згубних звичок, любов до людей, позитивне сприйняття життя. Здоровий спосіб життя дозволяє бути до старості здоровим психічно, морально і фізично.

       Здоров'я досить багатогранна категорія. За визначенням Всесвітньої Організації Охорони здоров'я, під здоров'ям розуміють "стан повного фізичного, психічного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороби".

Добрий фізичний стан забезпечують такі чинники:

1.    Активна рухова діяльність.

2.    Достатнє перебування на свіжому повітрі.

3.    Загартування природними чинниками (повітря, вода, земля, сонце), гігієна.

4.    Раціональне харчування з широкими використанням рослинних продуктів рідної землі.

5.    Цікавий та корисний відпочинок.

6.    Достатній сон (відповідно до індивідуальної потреби в кожний віковий період розвитку)

 

 

 

Загартуватися? Легко!

1. До найпростіших методів загартовування дитини, які можна розпочинати вже у 4-5-місячному віці, належить вологе обтирання. Здійснювати цю процедуру краще вранці, після нічного сну. Рукавичку з м'якої ворсистої тканини змочують у воді, віджимають і обтирають спочатку ручки, потім груди та животик, спину, сіднички, ніжки малюка. Після цього тіло дитини обтирають м'яким рушником промокальними рухами, а потім розтирають мохнатим рушником до легкого почервоніння шкіри.

       Починають обтирання дітей першого року життя при температурі води 36-37°С. Надалі її щоденно можна знижувати на 1 °С, доводячи до 28-30°С. Для двох-трирічних малюків температуру води понижують до 25-26°С. Для більш дорослих дітей її можна довести до 18-20°С.

2. Обливання краще влаштовувати дитині вже після року, а до душу привчати після трьох. Під час обливання знижуйте температуру води протягом тижня на 1 °С. Початкова температура – 33-35°С, потім її доводять до 16-18°С. Після процедури дитину витирають й одягають. Не всі діти можуть спокійно витримати водні процедури. Тому краще проводити їх у вигляді гри, з гумовими або пластмасовими іграшками.

3. Привчати дитину ходити босоніж слід також поступово. Спочатку нехай малюк звикне до "прогулянок" по вогкому прохолодному рушнику або килимку. Тільки після цього етапу починають ходити , босоніж по росі, холодній траві й навіть по снігу. Корисно привчати дитину з раннього віку бігати босоніж по кімнаті, надворі. Таке просте загартовування успішно використовувалося з давніх-давен.

 

Загартування дітей

        Загартування дітей – це система впливу, яка підвищує витривалість дитячого організму до впливу зовнішнього середовища, здібність швидко пристосовуватися до несприятливих кліматичних умов за допомогою різних засобів самозахисту організму. Систематичне і розумне використовування природних факторів природи сприяє підвищенню фізичної і розумової працездатності, зниженню сприйнятливості к інфекційним захворюванням.

     Загартовані діти, як правило, володіють гарним здоров’ям, апетитом, спокійні, життєрадостні. Найбільш сприятливий період для початку загартування – весна-літо. У цей час можна використовувати такі мощні засоби загартування, як повітря, вода і сонце. Загартування повітрям на організм надає різносторонню дію – температурою, вологістю, переміщенням. Загартування холодним повітрям тренерує судинну систему, що підвищує його стійкість до ГРЗ.

       Систематичне загартування підвищує стійкість організму до охолодження. Такі доступні загальнозміцнюючі засоби, як щоденні обтирання тіла прохолодною водою або прийом душу з послідуючим обтиранням шкіри рушником. Повітряні ванни літом мають велике значення. Загартування організму треба проводити починаючи з дитячого віку протягом всього життя.

 

         Загартування водою починають зі слабких впливів на органічну частину шкіряних покровів (місцеве обтирання, обливання), а потім переходять до змочування всього тіла – загальне обтирання, обливання.

 

                

         Температура знижується поступово: при місцевій дії, починаючи з + 30ºС, через кожні 1-2 дня вона понижається на 1-2ºС до тих пір, поки не достигне 24-22 ºС і більше не понижується.

         Обтирання  проводиться рукавичкою з м’якої тканини, змоченою водою потрібної температури і продовжується 1-2 хвилини. Руки і ноги обтирають потрохи масажую шкіру за направленням від пальців к тулубу. Загальне обливання проводиться в наступній послідовності: спочатку обтирають руки, потім грудь, живіт, ноги і спину. Зразу після вологого обтирання шкіру розтирають сухим, м’яким рушником із застосуванням легкого масажу до появи помірного почервоніння. Розтирання продовжується 1-2 хвилини.

 

    

         Обливання ніг – обливання здійснюють з ковша таким чином, щоб одразу змочити всю поверхню, яка підлягає обливанню. Витрати води приблизно 0,5 л. При обливанні  ніг звичайно змочують нижню половину голені і стопи. Після  обливання необхідно ноги розтерти сухим рушником до почервоніння.

         Можна застосувати контрастне обливання. Для цього спочатку ноги обливають теплою водою ( 36-35 ºС), а потім одразу ж прохолодною (24-25 ºС) і поступово знижають до 18 ºС. Після чого знов тепле обливання 36-35 ºС і закінчують сухим розтиранням.

              Водні процедури проводяться не раніше, ніж через 30-40 хвилин після їжі.

 

Літо, літечко…Загартовуймось !

        Цієї чудової пори неможливо всидіти в чотирьох стінах. Дитина прагне повітря, сонця, прохолоди, води, що освіжає. Їй хочеться якомога більше гуляти серед чудової природи й активно рухатися – бігати, стрибати, лазити, плавати… Душа маляти прагне втішатися принадами літа. Тож прислухаймось до бажань дитини і допоможемо їй.

         Літо – найкраща пора, щоб розпочинати рішучі дії задля зміцнення здоров'я дитини. Сонце, повітря, вода – то все надійні засоби, котрі, як-то кажуть, " під рукою ". Вода очищає шкіру від бруду, поліпшує кровообіг в судинах. Повітря лісів, садів або міських парків насичене особливими речовинами – фітонцидами, що збагачують кров киснем і сприяють знищенню мікробів. А завдяки сонячним променям під шкірою відкладається вітамін Д,   що також оберігає малюків від хвороб.

       У процесі  загартування  повітрям, сонцем,  водою підвищується стійкість дитячого організму до змін у навколишньому середовищі, тренується реакція на  перепади  температури. Загартування  поліпшує  обмін  речовин, благотворно позначається  на  роботі  дихальної, серцево-судинної  систем, підвищує м'язовий тонус. Крім того, воно підвищує провідність у нервових клітинах, що в свою чергу,сприяє поліпшенню умов для розвитку мислення. Загартований організм легше переносить фізичне і розумове навантаження.            

        Природа дарує кожній дитині добрий запас пристосувальних механізмів, але цим безцінним дарунком ще належить вміло скористатися.

        Перш ніж розпочати систематичні оздоровчі процедури, пригадаємо основні правила, складені відомим академіком Г.Н. Сперанським:

·           Загартування необхідно починати теплої пори року за умови, що дитина   здорова.

·        Загартувальні процедури не повинні викликати у дитини неприємних відчуттів, а тим більше остраху. Лише позитивні емоції, відчуття насолоди  та задоволення. Дуже важливо знайти індивідуальний підхід до дитини.

 ·          Проводити процедури необхідно систематично, без перерв.

·     Проводячи водні процедури, треба регулярно, через кожні 5-7 днів, знижувати температуру  води  на 1 градус. При  цьому  належить  стежити  за  емоційною реакцією дитини, швидкістю зігрівання шкіри.

  ·    Тримати під контролем апетит малюка, дбати про повноцінне вітамінізованне харчування, стежити за змінами у вазі та зрості, збудливістю, самопочуттям.    

        Одним з найпростіших і найдоступніших методів загартування є повітряні ванни, які влітку приймають  у самих трусиках. Дорослим лише належить стежити, щоб приміщення, де перебувають діти, було добре провітрене ( температура 19-21 С, вологість у межах 60 %) і чисте. Загартування повітрям просто неба також не вимагає спеціальних процедур і втрат часу.                        

       Важливо тільки подбати,  щоб одяг  дитини був  з натуральної тканини спокійних світлих тонів. Либонь, уже багато хто помітив, що в синтетичному одязі діти  почуваються  дискомфортно, бо  він  подразнює  шкіру, гальмує доступ повітря і навіть може викликати алергійну реакцію.

        Літо – не літо без сонячних ванн. Народна мудрість каже: "Куди рідко заглядає сонце, туди часто заходить лікар". Ультрафіолетові промені мають бактерицидний і протирахітний вплив. Перебування дитини на свіжому повітрі за сонячної погоди протягом 2,5-3 годин забезпечує організм добовою нормою вітаміну Д.  Однак  пам'ятаємо, що сонячні  промені принесуть користь лише за умови обережності.Нагадаємо ці прості правила:

·        Не можна дозволяти дітям увесь день перебувати на сонці.

·     У перші дні на відкритому сонці можна перебувати не більше 5-6 хвилин. Поступово тривалість сонячних ванн збільшують до 10-15 хвилин (одноразове перебування на сонці) і до 40-50 хвилин (протягом дня ).                      

        Літо неможливо уявити без купання в природних водоймах. Його можна починати з дітьми від двох років. Купання сприяє розвиткові сміливості, вміння орієнтуватися в незвичній обстановці, готує до оволодіння плаванням. Розпочинати купання бажано при температурі повітря не нижче +25 С і води +22 С. Тривалість – від 1 до 2 хв. з поступовим збільшенням до 5 хв.для малят 3-5 років і 8-10 хвилин – для 6-7 річних дітей. Дошкільнятам, які перенесли респіраторні захворювання, розпочинати  купання можна не раніше, ніж через 1-2 тижні після одужування.Також слід пам'ятати, що не можна купати дитину на голодний шлунок  або  раніше, ніж  через  годину після  їжі. У воді дитина повиння якомога більше рухатися, щоб не переохолодитися. А після купання її необхідно витерти сухим рушником та переодягти в   сухий одяг.

        Купання буде особливо цікавим і корисним для малого, якщо дорослий організує ігри, що не тільки розважають, а й знайомлять дитину з властивостями води.        

 

Нетрадиційні методи оздоровлення

Щітковий масаж

     Починаємо з лівої ноги. Спочатку погладжуємо внутрішню і зовнішню сторону стопи, стукаючи, потім голінь, бедро, ягодиці. Також робимо і з правою ногою.

         “Жилет”  – розтирати грудину і спину круговими рухами, тіло потім руки, переходячи на плечовий суглоб та кісті рук. Повторити все по 4 р.

         Щітковий масаж має велике місце в загартуванні організму. При механічній дії на шкіру (проводячи по ній масажною щіткою) виникає  судиннорозширююча реакція. Самомасаж знімає нервове збудження, покращує кровообіг і самопочуття дитини. При енергійній дії щіткою  виникає тонізуючий ефект, при плавному – заспокійливий.

         Тому рекомендується вранці проводити самомасаж енергійними рухами, перед сном – плавними.

Точковий масаж

         Одним з найбільш перспективних і, найголовніше, простих та загальнодоступних методів в оздоровленні дітей є масаж біологічно активних точок.

         Отже, з чого почати?  Спочатку треба добре засвоїти розташування зон для проведення масажу.

         Починаємо масаж з першої зони.

1)     з бугорка на грудній клітці;

2)     потім “виделочка” ( у ямці на передній поверхні шиї);

3)     з боків шиї;

4)     позаду шиї;

5)     з боків носу;

6)     надбрівні дуги;

7)     перед вухами;

8)     Ямка між великим і вказівним пальцями.

     Масаж виконується наступним чином: кінчиком вказівного або середнього пальця злегка нажимають на зону і роблять обертаючи рухи спочатку за годинною стрілкою, потім проти неї: 3-4 секунди у кожну сторону.

     На шиї масажують інакше. Для цього роблять розтираючи рухи зверху вниз від задньої до передньої поверхні шиї. Добре розім’явши всі ділянки і затративши усього  3-4 хвилини, ви швидко мобілізуєте захисні сили дитини. Краще за все такий масаж робити вранці та ввечері.

     Ми радимо засвоїти цей метод – ви швидко побачити, як росте загартованість ваших дітей.

Масаж вушних раковин

     Швидко загніть вуха вперед, спочатку мізинцем, а потім всіма іншими пальцями.

     Притисніть вушні раковини до голови, потім відпустіть. Повторити декілька разів, щоб дитина відчувала у вухах хлопок. Покращення гнучкості вушних раковин сприяє загальному зміцненню здоров’я. Захватити кінчиками великого і вказівного пальців обидві мочки вух. З силою потягти їх до низу, а потім відпустити. Повторити 5-6 разів.  Ця процедура особливо корисна при загартовуванні горла і порожнини рота, оскільки на вушній мочці знаходяться рефлексні зони мигдалин.

     І ще одна вправа: введіть великий палець у зовнішній слуховий отвір, а вказівним пальцем притисніть виступ у вушній раковині, який знаходиться попереду (козелок). Затискайте і повертайте його у всі сторони протягом 20-30 секунд. Рекомендуємо робити цей масаж регулярно: він стимулює функцію надпочечника, зміцнює ніс, горло та гортань. Результати цього уповільнює застуду, нежить, кашель, алергію.

Масаж кистей рук

     На кистях рук є представництво всього організму. На думку деяких вчених регулярний масаж великого пальця підвищує функцію діяльності головного мозку, тонізує увесь організм. Діяння на вказівний палець активізує дію шлунку, на середній – кишечник, на безіменний – нормалізує функцію печені, на мізинець – стимулює роботу серця.

Полоскання рота розчином морської солі

     До комплексу загартовуючих процедур входить також полоскання рота і горла розчином морської солі.    Склад розчину: 1 ст. ложка на 1 л води. 

       Морська сіль стерильна, володіє низкою цілющих властивостей: зберігає зуби, зміцнює ясна, дезінфікує горло. Полоскання проводиться так: після обіду набирайте в рот води, 3 рази полощете зуби, 3 рази горло. Під час сну кришталики солі продовжують цілюще впливати  на організм.

  

Ходіть частіше босоніж!

     На підошві стопи існує багато зон, які безпосередньо зв’язані з організмом людини. Натискаючи на них можна зняти біль, надати цілющу дію на певні органи. Дуже добре ходити босоніж на природі, на пляжі, вдома. У такому випадку ви обов’язково “потрапити” на потрібну крапку. Вона сама “знайдеться”, але більшість з нас відмовляються ходити босоніж навіть вдома із-за “полона” повсякденного взуття заковують ноги до іншого “полону” – шкіряних, войлочних і інших капцях. Ходити босоніж  потрібно при кожному зручному випадку – це вірний спосіб загартування всього організму, позбавлення його від багаторазових застуд.

 

Попередження порушення постави

         Гарна постава – це і красота, і зібраність, і підтягнутість. Але манера держатися важлива не тільки з естетичної точки зору. Ще важливіший вплив, який постава чинить зі здоров’ям. Коли людина народжується, у неї немає ще ніякої постави. Вона формується поступово, помір зрості організму. І чим раніше почати піклуватися, тим легше запобігти появі різних недоліків. Придивіться уважніше до своєї дитини, поспостерігайте як він стоїть, ходить, сидить за столом, біля телевізору.

         Можливо ви виявити ще тільки перші ознаки порушення постави.

         Що повинно вас насторожувати?

         Деякі діти стоять, що переносять весь тягар тіла на одну ногу, причому завжди на праву або завжди на ліву. Фігура при такій позі перекошується, плечі знаходяться на різних рівнях. Якщо це повторюється часто, м’язова рівновага поступово порушується: З однієї сторони тулуба м’язи скорочуються і ущільнюються, з іншої розтягуються і слабнуть.

         Такий асиметричний м’язовий “корсет” не може підтримувати хребет в правильному положенні. У багатьох дітей, коли вони малюють або пишуть тільки права рука на столі, ліва звисає або лежить на колінах. У цьому випадку одне плече знаходиться вище за інше, а спина приймає неприродній вигин. Не завжди правильно сидять діти за столом під час їжі, під час читання. Одні діти кладуть книжки на коліна, інші вмощуються в кріслі або на дивані, підтягнув до підборіддя коліна і кладуть на них книгу. Високим дітям та підліткам, особливо дівчаткам, набагато обігнавши в своєму розвитку однолітків, велике хвилювання спричиняє їх зріст. Підлітки починають соромитися свого зросту і йдуть на усілякі хитрощі, щоб казатися нижче – сутуляться, втягують голову в плечі, ходять не розпрямляючи коліна.

         У чому ж виявляється вплив поганої постави?

         У порушенні важливих функцій організму – дихання, кровообіг, травлення, сутула спина, запавша грудина не дають можливості правильно функціонувати ниркам, серцю, органам травлення. Здавлені грудною клітиною м’язи не  можуть цілковито розправитися, увібрати стільки свіжого повітря, скільки необхідно організму. Порушуються окислювальні процеси, тканини і клітини не отримують достатнє живлення. Це приводить до пониження загальної стійкості організму. У несприятливих умовах виявляється шлунок, кишечник, погана постава сприяє запору. В основному постава формується к 6-7 рокам. До цього часу вміння правильно триматися повинно стати звичкою. З перших днів життя дитини слідкуйте за тим, щоб положення його тіла під час сну і бадьорості було правильним. Малюку необхідне рівне та жорстке ліжко. Час від часу перевіряйте чи гарно натягнута сітка ліжка, не ослабли пружини.

       Не рекомендується дітям спати на розкладачці, але якщо необхідно нею користуватися, то під матрац обов’язково підкладайте дерев’яну дошку, подушка повинна бути невеликою і пласкою, а малюкам перших місяців життя вона взагалі не потрібна.

    Кістки новородженої дитини дуже м’які і піддатливі, тому що це ще  хрящі. Тому передчасні спроби посадити, поставити, заставити дитину ходити можуть нанести йому велику шкоду. Це особливо стосується дітей, які страждають на рахіт або інші захворювання. Поки дитина не навчиться самостійно садитися і сидіти, не саджайте її в подушки, не тримайте довго на руках в положенні сидячи. Малюка звичайно тримають на лівій руці, не підтримуючі його спину, тому він опиняється в одному і тому ж положенні. Це призводе до скривлення хребта. Якщо дитина нормально розвивається, то у 6-7 місяців починає повзати. Повзання дуже корисне, воно укріплює м’язово-зв’язковий  апарат. Коли дитина починає ходити, її доводиться перший час підтримувати. Дуже зручно скористатися для цього спеціальними дитячими вожжами. Якщо ж ви тримаєте дитину за ручку, беріть її то з правої, то з лівої сторони, щоб навантаження на м’язи було рівномірне. Для формування правильної постави не байдужий і одяг дитини. Він повинен бути достатньо просторий, не стримувати дихання і рухи. Слідкуйте за тим, щоб кожна частина одягу застібувалася на всі ґудзики, а бретелі спідниць, штанів були однакового розміру, не дуже довгі або короткі, інакше   дитина буде підіймати плече, стараючись підтримати бретельку або згибатися.

         Без сумніву погана постава впливає негативно на здоров’я.

         Дефекти постави виникають у дітей, які мало та погано рухаються, віддаючи перевагу спокійним іграм, надто багато часу проводять за столом. Тому для профілактики порушення постави дуже важливі фізичні вправи, рухливі ігри, заняття спортом.

         Можливо ці рекомендації здадуться деяким батькам необов’язковими для виконання – спали маленькі діти в люльках і не завжди виростали сутулими.

         Звичайно і в сприятливих умовах вдається зберегти здоров’я, але навіщо ризикувати? Коли діти становляться юнаками та дівчатами, вони хворобливо переймаються через свої дефекти фігури. А виправити їх дуже важко, ніж в дитинстві. Ще раз придивіться до своєї дитини, прислухайтеся до порад педагогів та медпрацівників з виховання правильної постави у ваших дітей.

Раціональне харчування

         Їжа потрібна людині для підтримання здоров’я і працездатності, тому так важливо додержуватись правил раціонального харчування у всі вікові періоди життя людини. Особливо велика роль харчування в дитячому віці.

         Їжа є єдиним джерелом, з яким дитина отримує усі необхідні речовини для будови його клітин і тканин та енергію, яка забезпечує рухливу активність, підтримання його температури тіла, роботу внутрішніх органів і нервову діяльність дитини.

         Якщо харчування побудоване неправильно і харчові речовини надходять в дитячій організм в недостатній мірі, то трапляється затримка фізичного і психічного розвитку дитини, виникають порушення структури і функції його органів. Харчовими речовинами, що постачають організм дитини енергією, є: білки, жири, вуглеводи.

         Білки – основний пластичний матеріал для будови і постійного оновлення тканин і кліток. Білки йдуть на побудову червоних кров’яних тілець і гемоглобіну, утворення ферментів та гармонів. Потреба в білках в дошкільному віці вища ніж у дорослої людини. Проте не слід думати, якщо більш білка отримає дитина, то краще.

         У теперішній час доведено, що надмір  білка може негативно вплинути на обмін речовин, функцію нирок, а також підвищує схильність дитини до алергічних захворювань.

         Особливу цінність мають білки тваринного походження, що містяться в м’ясі, рибі, яйці, молоці і сирі.

         Важливо, щоб у добовому раціоні дитини було правильне співвідношення білків рослинного і тваринного походження.

         Діти віком від 1 до 7 років повинні отримувати не менш ніж 65 % білків тваринного походження.

         Жири є однією із складових частин клітини. Вони забезпечують важливі енергетичні витрати організму, чинять вплив на функцію сердечно-судинної і центральної нервової системи, процеси травлення, покращують використання інших харчових речовин – білків, вітамінів і мінеральних солей.

       Велике значення для нормального розвитку дитини мають рослинні жири, які збагачені біологічно активними поліненасиченими жирними кислотами.

         Основним джерелом поліненасичених жирних кислот є рослинні масла – сонячне, кукурудзяне і хлопкове.

         Недостаток жира в раціоні дитини негативно відображається на його рості і розвитку, приводить до зниження захисних сил, розвитку порушень шкіри і слизової оболонки.

      Шкідливий також надлишок жиру, тому що при цьому погіршуються процеси травлення.

         Вуглеводи є основним енергетичним матеріалом. Вони також входять у склад кліток і тканин, приймають участь в обміні речовин. У їх присутності покращується використання білків та жирів.

         Вуглеводи прийнято ділити на прості і складні. При недостатньому надходженні вуглеводів до їжі порушується засвоєння окремих харчових інгредієнтів, погіршується процес  травлення.

         При підвищеній кількості вуглеводів понижується опір дитини к інфекційним агентам, з’являється можливість розвитку цукрового діабету.

        Найбільша кількість вуглеводів міститься у хлібі, кашах, картоплі, фруктах і борошняних виробах.

      Дітям дошкільного віку потрібність в вуглеводах потрібно задовольняти за рахунок овочів та фруктів.

         Мінеральні речовини підтримують та регулюють багато життєдіяльних процесів в організмі.

         Вони входять до складу усіх клітин і тканин дитини. Мінеральні речовини необхідні для правильного росту і розвитку кісткової, м’язової, кровотворної і нервової системи.

         Особливо важливо в наявності в дитячому організмі таких мінеральних речовин, як кальцій, фосфор, залізо і магній.

           Кальцій приймає активну участь в будові кісткової тканини зубів.

         Фосфор приймає участь в обміні білків, жирів, вуглеводів. Він необхіден для будови кісткової тканини. Найбільш багатий фосфором яйцевий жовток, м’ясо, риба, сир, вівсяна та гречана крупи.

      Магній необхіден для утворення кісткової тканини. Солями магнія багаті злакові (пшениця, жито, гречиха, просо, ячмінь, овес ), а також бобові.

       Натрій грає велику роль в регуляції водно-сольового обміну. Натрій надходить до організму за рахунок харчової солі.

         Калій є важливим регулятором функцій організму і обміну речовин. Калій міститься в продуктах рослинного походження: чорної та червоної смородини, грецьких горіхах, урюкі, персиках, абри соках, бананах, сливах, гороху, фасолі, буряці, томатах, редьки. Доступним і постійним джерелом калію є картопля.

         Залізо сприяє  переносу кисню до кліток і тканин, відіграє важливу роль в процесах кровотворення, є складовою частиною гемоглобіну бере участь в окислювально-відтворювальних процесах.

         Найбільша кількість заліза є в супових продуктах ( печінка, язик), м’ясі,  жовтках, рибі, перловці, гречки, вівсянки.

       Мідь приймає активну участь в процесах кровотворення. До числа продуктів найбільш збагачених міддю відносяться: вівсяна, гречана крупи, печінка, яйця, риба. Велике значення в харчуванні дитини мають вітаміни, дотримання режиму харчування. Час прийму їжі повинно бути постійним і відповідати фізіологічним здібностям дітей.

         Домашнє харчування повинно доповняти раціон дошкільного закладу. На вечерю рекомендуються такі продукти і страви, які дитина не отримує в дитячому закладі.

      Зранку дитину не потрібно годувати, тому що це порушує режим харчування, приводить до зниження апетиту. Але разом з тим дитину приходиться приводить в дитячий заклад рано, йому можна дати вдома склянку кефіру або молока, або якісь фрукти. Одним з найбільш об’єктивних показників правильної організації харчування є нарощування маси тіла.                                                          

Шість принципів харчування

         Так само, як і рухова активність, загартувальні процедури, харчування дитини — невід'ємний чинник міцного здоров'я, про що треба дбати всім батькам, особливо влітку. Оздоровчі заходи націлені на те, щоб у дитини збільшилась маса тіла, але не за рахунок жирових відкладень, а росту і роз­витку м'язових тканин. Щоб досягти бажаного ефекту, го­дувати дитину треба з урахуванням кількох принципів.

          Перший—різноманітність харчування. Щоб дитина отримувала необхідні для життя й розвитку речовини, городину та садовину, хлібобулочні та круп'яні вироби, білки тваринного походження. Не така важлива кількість їжі, як розподіл її за основними групами. Основу раціону мають становити продукти з цілого зерна (мюзлі, вівсяні пластівці, гречка, хлібобулочні вироби з цільного зерна тощо}. Друге за важ­ливістю місце посідають овочі та фрукти. На третьому місці — молочні продукти та носії білка. Вершиною цієї своєрідної піраміди є жири, цукор, кондвироби.

       Другий принцип — натуральність харчування. Практична реалізація його полягає в тому, що до раціону дитини вво­дять максимум свіжих продуктів у сирому вигляді або після мінімальної термічної обробки. Тут ми пропонуємо:

пити натуральне непастеризоване молоко, самим робити з нього морозиво, йогурти, сир;

готувати м'ясні страви лише з натурального (не консер­вованого м'яса). Мінімізувати в раціоні дитини ковбасні вироби;

• не споживати консервованих продуктів;

• не споживати білого комерційного хліба;

• обмежити використання в їжу здоби;

• під час приготування страв використовувати тільки нерафіновані олії;

• остерігатися вживання сирих яєць, оскільки білок сприяє розвиткові біотипової недостатності, а вживання комерційних яєць може спричинитися до захворювання на сальмонельоз;

• надавати перевагу вживанню свіжих фруктів та ягід перед комерційними соками та напоями.

Найголовнішою проблемою організації харчування дитини є стимуляція апетиту (третій принцип).

Така порада

·        зменшити у стравах вміст жиру, оскільки жир пригнічує секрецію шлункового соку;

·        не давати дитині пити під час їжі, бо зайва рідина розбавляє шлунковий сік, через що їжа довше затримується в шлунку;

·        між основними прийомами їжі дозволяти дитині вживати тільки свіжі овочі та фрукти, натуральні свіжі соки, компоти. Це стимулює шлункову секрецію, підвищує апетит;

·        по змозі годувати дитину на свіжому повітрі. Чудовим стимулом апетиту є обід на березі річки, в лісі біля вогнища.

       Основні прийоми їжі доцільно завершувати десертом (четвертий принцип), щоб маля отримувало психофізичне задоволення від їжі. Десерт має містити два інгредієнти: легкозасвоювані вуглеводи та амінокислоту триптофан. У взаємодії з вуглеводами триптофан з крові потрапляє у мо­зок, де з нього синтезується серотонін, який поліпшує кон­такт між нервовими волокнами та нервовими клітинами. Це стимулює настрій, закріплює позитивний рефлекс на їжу. На десерт можна порекомендувати коктейлі на основі сухо­го молока, яєчного порошку з додаванням цукру, свіжих фруктів, горіхів, порошку какао.

       Кондитерські вироби з чистим шоколадом не можна ви­користовувати на десерт. Шоколад містить щавлеву кисло­ту, що перешкоджає всмоктуванню мінеральних речовин. Окрім того, шоколад має сильні алергенні властивості. Дітям рекомендують тільки молочний шоколад, можна з горіховими наповнювачами.

       Влітку, коли дитина багато рухається на свіжому повітрі, вона частенько не може діждатися обіду, просячи у мами щось перекусити. Не варто їй відмовляти, але треба проду­мати таке проміжкове харчування. По-перше, воно не по­винно бути ситним (за обсягом та енергоємкістю), по-друге — не притуплювати, а стимулювати апетит. Тому найкраще запропонувати йогурт (вітчизняного виробництва) або кисляк з фруктами, чи ягодами, свіжі фрукти та ягоди або сік з них. Можна також дати дитині гарячий бутерброд з тертим твердим сиром та овочами; сухофрукти з горіхами. Багатьох цікавить, чи можна включати до раціону дитини продукти з консервантами, хімічними барвниками. Не вар­то. Тим паче літом, коли вдосталь натуральних продуктів. Не використовуйте овочі й фрукти, які оброблялись отрутохімкатами, дезінфікувалися, покривалися шаром воску (як завезена комерційна продукція). Вирощені в умовах рідної природи фрукти — найкращий засіб «косметики» ор­ганізму дитини зсередини, бо сприяють виведенню основ­них токсинів: важких металів радіонуклідів тощо.

     У літній період малежить потурбуватися і про те, щоб відрегулювати роботу кишечника, — це п'ятий принцип. За оптимальної роботи кишечник рпорожнюється у строго визначений час, пригнічується активність гнильної мікроф­лори, Для цього необхідно включати в раціон страви з хар­човими волокнами (овочі, фрукти, цільне зерно) та кисло­молочні продукти.

       А підсумок усього цього дуже простий — здоров'я дитини і грунтується на натуральній грубій їжі, а не на екзотичних  продуктах і стравах.

    Якщо дитина має зайву вагу за рахунок жирових відкла­день, корекцію ваги належить проводити вчасно — шостий принцип. Серед багатьох дієт найефективніша — білково-овочева, яка дозволяє знизити калорійністн раціону, але підвищує його біологічну цінність. В раціоні різко знижують вміст жирів, простих вуглеводів (цукор, кондвироби), всі види виробів з тіста (булки, макарони), а також картоплі, круп (окрім вівсяної та гречки) й дуже солодких продуктів.

ЙОДНА НЕДОСТАТНІСТЬ ТА ЇЇ ПРОФІЛАКТИКА

       Усім відомо, що мінеральні речовини у харчуванні людини мають не менше значення, ніж білки, жири, вуглеводи та вітаміни. Як і при дефіциті основних харчових речовин, при недостачі мінеральних речовин в організмі людини виникають специфічні порушення, які призводять до розвитку різноманітних захворювань.

       Усі мінеральні речовини, які є в харчових продуктах, поділяють на дві групи: макро   – і мікроелементи. Мікроелементи, до яких відноситься і йод, названі так тому що їх концентрація в організмі н перевищує 0.01 %. Але не зважаючи на таку малу концентрацію він відіграє важливу роль у біохімічній функції щитовидної залози. Залоза використовує йод для синтезу таких важливих гормонів як тиротоксин, дійодтироксин і трийодтироксин. Недостатнє ж надходження йоду в організм людини призводить до розладу функції щитовидної  залози, її збільшенню і розвитку зобу.

         Понад 85 % йоду надходить в організм людини з їжею, переважно рослинною. Але порушення правил зберігання та кулінарна обробка продуктів ( смаження, відварювання, випікання тощо) призводять до значного зниження вмісту йоду в них, а в подальшому і в організмі людини.

         У дорослих людей нестача йоду в них в їжі викликає компенсаторне  збільшення щитовидної залози і набряк, випадання волосся,   зниження  температури тіла, різке зменшення фізичної і розумової працездатності та інші симптоми. Але найбільшу небезпеку та стурбованість викликає йодна недостатність у вагітних, в наслідок чого підвищується ризик народження дітей з малою вагою, нейросенсорною глухотою, спастичним паралічем, кретинізмом, а також мертвонароджень та викиднів. В ранньому дитинстві при нестачі йоду виникають незворотні психічні порушення, які призводять до критицизму, глухоти, німоти та інше. В кращому випадку така дитина буде приречена на довічну  замісну терапію гормональними препаратами.

         Всесвітня організація охорони здоров'я провела дослідження і на  підставі їх  результатів віднесла Україну до країн з йодною недостатністю у населення. За останні роки кількість хворих серед дітей у нас збільшилась в 3 рази, а кількість операцій на щитовидній залозі за останні 5 років в 3.5 рази.

        За даними тієї ж ВООЗ захворювання, зумовлені йодною недостатністю, можуть бути повністю ліквідовані, за умов вживання населенням ендемічних регіонів продуктів, збагачених йодом. Природним джерелом вмісту великої кількості йоду є морська капуста та продукти, виготовлені з її використанням. Багато йоду містять морська риба, консерви з неї, нерибні продукти моря ( мідії, м'ясо кальмарів, креветок, морського гребінця, м'ясо морських тварин). Але найбільш простим, дешевим, що особливо важливо для малозабезпечених верств населення, та випробуваним засобом є введення до раціону свого харчування йодованої кухонної солі. ! 10 г. такої  солі міститься 190 мкг йоду (добова потреба людини в йоді становить 200-220 мкг). Йодована кухонна сіль є в будь-якому магазині чі торгівельному кіоску.

        Пам'ятайте, що йодна недостатність істотно впливає на розумовий розвиток наших нащадків, а це може призвести до інтелектуального виродження нації, ми неповинні це допустити.

 

 

ВПРАВИ ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ ТА КОРЕКЦІЇ ПЛОСКОСТОПОСТІ

«Ловимо рибку». В.п. — сидячи на стільчику. Пальцями ніг підняти палочку, що лежить на підлозі. Ускладнення: пійману «рибку» покласти у відерце.

«Весела стопа». В.п. — сидячи на стільчику. Виконати різні рухи ногами: поковзати стопою по підлозі, поставити ногу на п'яточку, на носочок або на зовнішню та внутрішню сторону стопи (можна з молодшої групи)

«Ведмедик на роликових ковзанах» (старший дошкільний вік). Про­кочувати стопою бруски від носочка до п'яточки.

«Музичні ніжки». Підняти пальцями ніг брязкальце, "що лежить на підлозі, і задзвонити. Можна використати дзвіночок, прив'язаний до ко­роткої мотузки

«Мавпочка малює». Захопити пальцями ніг товстий фломастер і на­малювати на папері, що лежить на підлозі малюнок (сонечко, м'ячик, ялинку, сніговика тощо).

«Мавпочка читає». Пальчиками ніг рвати аркуш паперу.

«Білочки збирають горішки». Захопити стопою маленький м'ячик, кубик. В.п. —лежачи на спині, ноги прямі. Погладжувати стопою правої ноги гомілку лівої і навпаки. Намагатися стопою обхопити гомілку, пальці зігнути.

«Балерина». Сидячи на стільчику, ноги поставити на пальчики і робити невеличкі кроки вперед доти, доки ноги не стануть на всю стопу. Повернутися назад до стільчика.

«Ножиці». В.п. — сидячи на підлозі, упор прямими руками за спиною. Підняти прямі ноги вгору. Почергово піднімаючи та опускаючи ліву та праву ноги.

 

Попередження та профілактика постави та плоскостопості

       Простежте уважно за дитиною: як вона сидить, ходить, тримає голову, яка в неї фігура. Кожен з нас Хотів би ба­чити свою дитину спритною, здоровою, стрункою. Не­обхідно знати, що гармонійність будови тіла залежить від постави, яка формується в період .росту і розвитку ор­ганізму дошкільника. Правильна постава не тільки есте­тична, але й створює оптимальні умови для роботи серце­во-судинної, дихальної і травної систем, позитивно впли­ває на самопочуття дитини. Фізіологічні вигини хребта у дітей формуються до 6-7 років. Через несприятливі Зовнішні умови можуть виникнути різні порушення поста­ви, а їх профілактика найбільш ефективна саме, в дошкільному віці.

   Всім нам добре відомо, що просто необхідно стежити за здоров'ям та фізичним розвитком дитини, щорічно звер­татися до лікарів на медичні огляди. Та інколи так буває, що під час короткочасних та епізодичних оглядів лікар може не помітити деяких дефектів постави. Батьки по­винні звертати увагу на поставу дітей та оглядати їх в до­машніх умовах. Оглядають дитину спереду, збоку і зі спихни. Лід час огляду спереду звертають увагу на контури і рівень розташування плечей, на форму грудної клітки. Не­обхідно також перевірити, чи немає яких-небудь асиметричних відхилень (вигнутість або сплющення однієї із сторін тулуба). Коли дитина повернеться спиною, нале­жить перевірити правильність положення голови, лінії шиї, плечей, спини. Лінію хребта краще всього видно при на­хилі дитини вперед. При нормальній поставі хребет розміщується по середній лінії тулуба, плечей і кути лопа­ток знаходяться на одному рівні, поперечні проміжки (між боковою поверхнею тулуба і опущеними вниз руками) по­винні бути однаковими.

       Під час огляду збоку треба звернути увагу на контури живота Вилучений чи відвислий живіт свідчить про те, що у дитини слабкі м'язи брюшного пресу.

   Одним з-найбільш поширених порушень постави є пра­во- або лівостороннє викривлення хребта (сколіоз). При сколіозі одне плече підняте, лопатки розміщені асиметрично, одна бокова сторона тулуба випукла, друга — Западає, хребці скручуються навколо своєї осі, через що випирають ребра або утворюється горб.

      Друге порушення постави —   кіфотична   постава (кіфоз), крім слабкого розвитку м'язів спостерігаються зміни в зв'язочному апараті хребта; зв'язки розтягнуті і тому природний згин хребта в грудній області значно збільшений.

       Лордотична постава (лордоз) — значна зігнутість хребта в поперековому відділі шийний згин зменшений, надмірно видається живіт.

       Попередити дефекти Постави значно легше, ніж їх ліку­вати. Профілактика порушень постави здійснюється в дошкільному закладі освіти та повинна здійснюватись в сім'ї обов'язково в двох напрямках- створення оптималь­них гігієнічних умов (правильне освітлення, систематичне провітрювання приміщення, дотримання режиму дня, відповідні до зросту дитини меблі) і цілеспрямована виховна робота.

     Такі засоби фізичної культури, як загальнорозвиваючі вправи, рухливі ігри, вправи спортивного характеру, за­гартовуючі процедури сприяють формуванню правильної постави.

        Для виправлення окремих видів порушень постави ре­комендуються такі вправи.

Вправи для виправлення сколіоза

В. п. — лежачи на животі, руки вперед. Підняти ліву руку вгору, зробити коловий рух рукою вліво-назад, поверну­тися у в. п. Те ж виконати правою рукою. Повторити 8—10 разів.

В. п. — сидячи на підлозі, руки на поясі, ноги калачиком. Нахил вліво, ліктем торкнутися коліна (вдих) і повернутися у в. п. (видих). Те саме виконати вправо. Повторити 8—10 разів.

Повзання.

Вправи для виправлення лордоза

В. п. — стійка ноги на ширині плечей на відстані кроку від стола (стільця), кисті рук на краю стола (спинки стільця), пружні нахили тулуба вперед, коліна не згинати. Дихання довільне. Повторити 8—10 разів. Після нетривалої паузи вправу повторити.

В. п. — стійка ноги на ширині плечей, руки за спиною, кисті в замок. Нахил тулуба вперед руки, відвести назад (видих) і повернутися у в. п. (вдих). Коліна не згинати. Повторити 8—10 разів.        

В. п. — сидячи на підлозі, ноги нарізно, руки в сторони. Нахил ліворуч, торкнутися правою рукою носка лівої йоги (видих) і повернутися у в. п. (вдих). Ті самі рухи виконати до правої ноги. Повторити 8—10 разів.

Вправи для виправлення сутулості і кіфоза

В.п. – основна стійка (ступні ніг паралельні, руки опущені вниз). Підняти руки в сторони, праву йогу назад на носок (вдих); повернутися у в. п. (видих). Ті самі рухи виконати до лівої ноги. Повторити 8—10 разів.

В. п. — сидячи на стільці, спина торкається стінки стільця, руки на поясі. Руки вниз—назад за спинку стільця (видих) і повернутися у в. п. (вдих]. Повторити 10—12 разів.

В. п. — лежачи на спині, руки в сторони. Відвести руки вгору, зробити оплеск над головою (вдих) і повернутися у в. п. (видих). Повторити 8—10 разів.

В. п. — о. с. Підняти руки через сторони вгору, торкнутися долонями потилиці (вдих) і повернутися у в. п. (видих). Го­лову не опускати, прогнутися в попереку. Повторити 8—10 разів.

В. п. — лежачи на животі, руки вперед. Припідняти голо­ву, руки і ноги вгору, прогнутися в попереку (вдих) і повер­нутися у в. п. (видих). Повторити 8—10 разів.

В. п. — упор стоячи на колінах. Піднімаючи голову і витя­гуючи руки вперед, прогнути спину (видих) і повернутися у в. п. (вдих). Повторити 8—10 разів.

Ходьба з мішечком піску на голові (масою 500 г), руки в сторони, потім на пояс (до 1,5—2 хв).

         Одним з найефективніших засобів профілактики різних порушень постави є плавання. Під час плавання у дитини підвищується рухливість хребетного стовпа і укріплю­ються всі великі групи м'язів тулуба. Під час занять з пла­вання розвивається грудна клітка. Глибоке дихання за­побігає її ущільненню, надмірному опусканню ребер.

      На формування постави значний вплив здійснює статико-динамічна функція стопи. Навіть незначна зміна її форми може стати причиною порушення правильного по­ложення таза, хребта і як наслідок цього — патологічні де­фекти постави, Батькам слід звернути увагу на взуття ди­тини. Невисокий 11—2 см) і широкий каблук сприяє опти­мальному куту розгинання в гомілковому суглобі. Чешки або кеди зручні для занять з фізичної культури, але не придатні як повсякденне взуття.

Вправи для профілактики і корекції плоскостопості у дошкільників

·        Ходьба на носках, п'ятках, зовнішніх сторонах стопи. Руки на поясі, спина пряма (1—2 хв.).

·        Ходьба з високим підніманням стегна. Носки відтягувати, руки на поясі (1 —2 хв.).

·        Ходьба босими ногами по гімнастичній палиці прямо і боком (30 сек.)

·        Біг на носках у повільному темпі (1,5—2 хв.).

·        Піднімання навшпиньки. Стопи паралельні, руки на поясі (8—12 разів).

·        Перекат з п’ят на носки і з носків на п’яти, руки на поясі (8-12 разів).

·        Присідання на всій стопі, носки разом, п'яти нарізно (6—8 разів).

·        Присідання на носках (6—8 разів).

·        Стрибки на місці на одній і обох ногах (10—16 разів).

·        Сидячи на підлозі згинання і розгинання стопи, не відриваючи п'ят від підлоги (15—20 разів).

·        Захват пальцями ніг предметів на підлозі (1,5—3 хв.).

·        Прокочування м'яча стопою. Вправу виконувати по черзі правою і лівою ногою (2—4 хв.).

·        Колові рухи стопами (12—16 разів кожною стопою). Неабияке місце займають профілактичні масажі.

Для запобігання порушень постави

Дитина лежить не животі, руки вздовж тулуба.

Погладжування.

Ліва рука дорослого кладеться поперек ліворуч від хребта дитини, права — на лопатку праворуч від хребта. Зустрічні легкі й вільні рухи (ліва рука рухається вгору, права — вниз)  протягом 20—40 сек. (доки шкіра не по­червоніє).

Розминання.

Спіралеподібні рухи пучками трьох пальців [вказівний, середній, безіменний) згори вниз по правій, потім по лівій стороні спини. Пальці від шкіри не відривати, кожну сто­рону розминати 3—5 разів.

Погладжування (вправа 1).

Пружіння. Два зігнутих пальці (працюють середні фа­ланги вказівних і середніх пальців) поставити так, щоб хребет опинився між ними. Один-два рази пройти уздовж хребта від лопаток до попереку легкими пружними на­тискуваннями.

Для запобігання плоскостопості

Погладжування. Великим пальцем 5—7 разів викона­ти рухи по краю всієї п'яти, по вигину стопи до великого пальця дитини.   

Штрихування. Вказівним пальцем 5—7 разів у гори­зонтальному напрямку виконати зигзагоподібні короткі рухи по центру стопи (зліва направо).

Нетрадиційні технології здоров'я

         Пісок — унікальний природний матеріал. У пісочниці акцент робиться на тактильній чутливості, «мануальному інтелекті» дитини. Тому перенесення традиційних навчальних і розви-вальних завдань у пісочницю дає додатковий ефект. З одного боку, суттєво підвищується мотивація дитини до занять. З іншого — розвиток пізнавальних процесів відбувається інтенсивніше й гармонійніше. А якщо врахувати, що пісок має чудову властивість «заземлювати» негативну психічну енергію, то в процесі навчальної роботи відбувається й гармонізація психоемоційного стану дитини. Отже, використання піскотерапії в педагогічній практиці дає комплексний навчально-терапевтичний та оздоровчо-профілактичний ефект.

      Звукотерапія. Усім відомо про лікувальні властивості природних звуків. Особливо корисні вони для людини міської, задавленої урбанізацією, яка на природі отримує величезний заряд енергії, відчуває в собі підйом духовних
і фізичних сил, творчого потенціалу. Навіть короткочасне єднання з природою може відволікти людину від важких думок і щоденної метушні. Одна справа чути гуркотіння машин на виробництві, вищання гальм та гудки авто на вулиці, не­стрункий гул людських голосів у магазині, й зовсім інша —заспокійливі звуки живої природи, невід'ємною частиною якої є сама людина.

         Кольоротерапія — це метод зцілення кольором, який нині став дуже популярним. Ще в глибоку давнину люди помітили, що кольори не лише можуть поновлювати душевну рівновагу, вони є серйозним лікувальним фактором при численних психічних та фізичних хворобах. Кольором зцілювали в Єгипті, Китаї, Індії, Персії. Вплив кольору на психіку й тіло людини не переставав бути актуальною темою й пізніше. Наш мозок, вважають учені, сприймає колір так, як шлунок їжу. І так само, як нам іноді хочеться якої-небудь конкретної їжі, наше тіло час від часу потребує конкретного кольору. При цьому «пілюлі кольору» для людини абсолютно безпечні, тоді як прийом синтетичних ліків може супроводжуватися численними побічними небажаними явищами.